Опис

«Людина з одним із багатьох облич» — це четверта книга в серії «Дивні часи», яка, незважаючи на завершення глобальної апокаліптичної загрози в попередній частині, доводить, що в магічному Манчестері спокій не настає ніколи. Цього разу автор занурює читачів у світ корпоративного шпигунства, політичних інтриг та особистих драм, приправлених фірмовим гумором та паранормальним хаосом. Історія починається з того, що команда газети «Дивні часи» намагається повернутися до більш-менш нормального життя після порятунку світу.

Однак їхні сподівання на спокійну рутину швидко руйнуються, коли на порозі редакції з’являється несподіваний клієнт. Ним виявляється Люк, звичайний офісний працівник, який стверджує, що його переслідує його власний двійник — ідеальна копія, яка поступово захоплює його життя. Цей доппельгангер не лише виглядає як він, але й знає всі його секрети, імітує його звички та крок за кроком витісняє його з роботи, кола друзів і навіть з власної квартири.

Спершу команда, зокрема цинічна Тіллі, ставиться до цієї історії зі скептицизмом, припускаючи, що Люк просто страждає від психічного розладу. Проте, коли вони починають розслідування, то швидко переконуються, що справа набагато серйозніша і, звісно, має надприродне підґрунтя. Виявляється, Люк — не єдина жертва; по всьому місту з’являються таємничі двійники, які замінюють людей на ключових посадах у великих корпораціях та державних установах.

Команда «Дивних часів» розуміє, що вони зіткнулися з організованою змовою, метою якої є тихе захоплення влади в місті. За цим стоїть невідомий гравець, який використовує магію для створення ідеальних шпигунів — «порожніх людей», які можуть прийняти будь-яку подобу. Ці істоти є ідеальними інфільтраторами, адже їх майже неможливо відрізнити від оригіналів.

Розслідування приводить героїв у світ безжальних корпорацій, де конкуренція ведеться не лише на ринку, а й за допомогою окультних практик. Вони викривають таємну війну між двома технологічними гігантами, кожен з яких використовує магію для отримання переваги. Це стає сатирою на сучасний корпоративний світ, де прагнення до прибутку виправдовує будь-які, навіть найбожевільніші методи.

Паралельно з головним розслідуванням розвиваються особисті сюжетні лінії персонажів, які зіткнулися з наслідками подій попередньої книги. Ганна Вілліс, яка пройшла шлях від скептика до досвідченої мисливиці на монстрів, намагається знайти баланс між своєю небезпечною роботою та бажанням мати хоч якесь нормальне життя. Її стосунки з колегами стають ще міцнішими, і вона остаточно приймає роль лідера цієї дивної родини.

Інспекторка Беккі Ньютон, яку підвищили до керівниці нового відділу по боротьбі з паранормальними злочинами (хоча офіційно він називається інакше), стикається з бюрократичним пеклом. Вона змушена боротися не лише з монстрами, а й з недовірою начальства та браком ресурсів, що створює безліч комічних і водночас реалістичних ситуацій. Її союз із «Дивними часами» стає ще важливішим, хоча вона й намагається зберегти вигляд суворого дотримання закону.

Банні, позбувшись тягаря відповідальності за долю світу, намагається знайти для себе нову мету. Він залишається геніальним, ексцентричним і відстороненим, але його взаємодія з командою стає теплішою. У цій книзі він більше виступає як наставник і джерело майже безмежних ресурсів, хоча його методи, як і раніше, залишаються незбагненними для звичайних людей.

Книга, як і завжди, сповнена блискучого гумору. Автор майстерно поєднує напружені сцени шпигунських інтриг із побутовими сварками в редакції, а моторошні моменти — з абсурдними діалогами. Наприклад, героям доводиться розробляти складний план проникнення в хмарочос, одночасно сперечаючись про те, чия черга мити чашки.

Кульмінація роману відбувається під час презентації нової революційної технології, де змовники планують завершити свій план із захоплення міста. Команді «Дивних часів» доводиться діяти швидко та рішуче, використовуючи всю свою кмітливість, відвагу та декілька дуже дивних магічних артефактів. Фінальна сутичка виявляється не стільки битвою грубої сили, скільки інтелектуальним поєдинком, де перемагає той, хто може перехитрити супротивника.

«Людина з одним із багатьох облич» — це чудове продовження серії, яке доводить, що світ «Дивних часів» є невичерпним джерелом захопливих історій. Це книга про ідентичність, про те, що робить нас самими собою, і про те, наскільки легко можна втратити власне «я» у сучасному світі. Вона зміцнює зв’язки між героями і показує, що навіть після порятунку світу завжди знайдеться робота для тих, хто не боїться дивитися в обличчя дивним речам.

Человек с одним из многих лиц Куив Макдоннелл