Опис
“Або-або” продовжує нагнітати атмосферу економічного та соціального колапсу, що охопив Сполучені Штати, і занурює читача ще глибше у філософський конфлікт, що лежить в основі сюжету. Даґні Таґґарт, віце-президентка залізниці “Таґґарт Трансконтинентал”, продовжує свою відчайдушну боротьбу за порятунок компанії та промисловості країни, незважаючи на все більший опір з боку уряду та суспільства. Вона стає свідком того, як найталановитіші підприємці, винахідники та мислителі таємниче зникають один за одним саме тоді, коли їхні знання та навички найбільш потрібні.
Центральною подією цієї частини стає спроба Даґні та геніального сталеливарного магната Генка Ріардена протистояти руйнівним законам, що нав’язуються суспільству. Уряд запроваджує “Директиву 10-289” — драконівський указ, що заморожує будь-яку економічну діяльність, прив’язує працівників до їхніх робочих місць і вимагає передачі всіх патентів та інтелектуальної власності державі. Цей закон, представлений як засіб для досягнення загального блага, насправді є останнім цвяхом у труну свободи та інновацій.
Назва “Або-або” символізує ключовий вибір, що постає перед кожним продуктивним членом суспільства: або продовжувати нести на своїх плечах тягар світу, що їх зневажає і грабує, або припинити свою діяльність і дозволити системі зруйнуватися під власною вагою. Даґні вперто вірить у перший шлях, намагаючись врятувати те, що ще залишилося. Водночас Генк Ріарден, який стикається з судовим переслідуванням за випуск свого революційного металу, починає сумніватися у доцільності своєї боротьби.
Романтична та інтелектуальна напруга між Даґні та Ріарденом посилюється, оскільки вони разом протистоять світу, але по-різному бачать майбутнє. Даґні відчайдушно шукає загадкового винахідника двигуна, який вона знайшла на покинутому заводі, вбачаючи в ньому ключ до відродження. Її пошуки приводять її до фігури Джона Ґолта — імені, що стало синонімом безнадії та марності, але яке, можливо, приховує відповідь на всі її питання.
У цій частині Айн Ренд чітко формулює свою філософію об’єктивізму, протиставляючи мораль творців і паразитів. Творці керуються розумом, логікою та особистим інтересом, створюючи цінності, тоді як паразити живуть за рахунок почуття провини, альтруїзму та примусу. Події розвиваються стрімко: страйки, банкрутства та катастрофи стають буденністю, а країна невпинно котиться до прірви.
Фінал другої частини залишає Даґні на роздоріжжі, коли вона нарешті наближається до розгадки таємниці зникнення мислителів. “Або-або” — це драматична і напружена частина трилогії, що змушує героїв і читачів зробити фундаментальний вибір між розумом і безумством, свободою і рабством, життям і повільним самознищенням. Це потужний гімн індивідуалізму, що ставить незручні питання про природу моралі та суспільства.
Атлант расправил плечи. Часть вторая Или-или Айн Рэнд (на украинском)
