Опис

Відьмак. Час погорди

«Час погорди» — це поворотний момент у сазі про Відьмака, книга, де крихкий мир остаточно руйнується, а особисті драми героїв переплітаються з великою політикою та війною. Події починаються невдовзі після закінчення «Крові ельфів», коли Ґеральт з Рівії та чарівниця Йеннефер супроводжують юну Цірі. Їхня подорож сповнена напруги, адже між відьмаком та чарівницею все ще існують невирішені конфлікти та глибокі почуття. Вони прямують до міста Горс Велен, щоб відправити Цірі на навчання до магічної академії в Аретузі.

На шляху вони зупиняються в місті, де Ґеральт, захищаючи своїх супутниць, вступає у жорстоку сутичку з найманцями, виявляючи, що на Цірі ведеться справжнє полювання. Він розуміє, що дівчина є ключовою фігурою у грі набагато більших сил, ніж він міг собі уявити. Цей інцидент змушує його усвідомити, що його політика нейтралітету більше не працює; він не може залишатися осторонь, коли доля його близьких під загрозою. Тим часом Йеннефер намагається підготувати Цірі до вступу в Аретузу, навчаючи її основам магії та етикету.

Їхні стосунки, що починалися з недовіри, поступово переростають у щось схоже на зв’язок матері та доньки. Йеннефер бачить у дівчині не лише могутнє джерело сили, а й дитину, що потребує захисту та любові. Прибувши на острів Танедд, де розташована Аретуза, вони опиняються у самому центрі політичних інтриг. Напередодні Великого збору чародіїв влаштовується пишний бенкет, на який збираються найвпливовіші маги Північних королівств.

Атмосфера на бенкеті наелектризована; у повітрі витає недовіра та зрада. Ґеральт, змушений відвідувати світський захід, почувається вкрай незатишно серед політичних ігор та лицемірних посмішок. Він зустрічається з Філіппою Ейльгарт, могутньою чарівницею з Реданії, та шпигуном Сигізмундом Дійкстрою, які намагаються перетягнути його на свій бік. Саме тут, серед розмов про політику, Ґеральт та Йеннефер нарешті відверто говорять про свої почуття, і їхній зв’язок зміцнюється.

Проте ця ідилія триває недовго. Наступного ранку на Танедді спалахує кривавий заколот. Частина магів, що таємно співпрацювала з Нільфгаардською імперією, намагається здійснити державний переворот. Острів перетворюється на поле бою, де вчорашні союзники вбивають одне одного, а магія використовується як смертоносна зброя. Ґеральт, Йеннефер і Цірі опиняються в епіцентрі цього хаосу.

Цірі, відчуваючи смертельну небезпеку, впадає у транс і мимоволі розкриває зраду, що призводить до відкритого протистояння. У метушні її намагаються захопити як нільфгаардські маги, так і чародії Півночі. Ґеральт, відкинувши будь-які сумніви, кидається на її захист. Він вступає у відчайдушний поєдинок з головним антагоністом, могутнім чародієм Вільгефорцом, який виявляє неабиякий інтерес до Цірі.

Ця битва стає для відьмака фатальною: Вільгефорц, значно перевершуючи його у силі та майстерності, завдає Ґеральту нищівної поразки, ламаючи йому кістки і залишаючи на межі смерті. У цей час перелякана Цірі, намагаючись втекти, біжить до стародавньої Вежі Чайки, Тор Лара, в якій знаходиться нестабільний магічний портал. Йеннефер, намагаючись її зупинити, зникає у вирі магії, а Цірі стрибає в портал, який переносить її у невідоме місце.

Танеддський заколот стає каталізатором для Другої великої війни. Імперія Нільфгаард, скориставшись розбратом серед магів, розпочинає повномасштабне вторгнення на Північ. Королівства, позбавлені магічної підтримки, опиняються у вкрай скрутному становищі. Автор детально описує початок війни, показуючи її жорстокість та безглуздість очима різних персонажів, зокрема барда Любистка.

Пораненого Ґеральта рятує чарівниця Трісс Мерігольд, яка переправляє його до лісу Брокілон, під опіку дріад. Там, у цілющих обіймах природи, відьмак повільно одужує, але його тіло та дух зламані. Він втратив усе: Йеннефер зникла, а доля Цірі невідома. Тим часом сама Цірі опиняється у розпеченій пустелі Корат, яку називають Пательнею.

Самотня, без води та їжі, вона змушена боротися за виживання в екстремальних умовах. Ця подорож пустелею стає для неї жахливим випробуванням, яке назавжди змінює її характер. Вона зустрічає молодого єдинорога, і між ними виникає містичний зв’язок. Щоб врятувати пораненого єдинорога, Цірі вперше свідомо використовує заборонену магію вогню, що має для неї руйнівні наслідки.

Знесилена, вона відмовляється від своїх магічних здібностей, вважаючи їх прокляттям. На межі смерті її знаходять нільфгаардські мисливці за головами, але її рятує молодіжна банда, відома як Щури. Цірі, взявши собі ім’я Фалька, приєднується до них, починаючи нове, жорстоке життя розбійниці. «Час погорди» завершується на трагічній ноті: світ занурився у війну, Капітул Чародіїв зруйновано, а головні герої розкидані по світу, поранені та самотні, не знаючи нічого про долю одне одного.

Ведьмак. Час презрения Книга 4 Анджей Сапковский (на украинском)